Стетоскоп XXI століття: як Україна впроваджує POCUS у клінічну практику
«POCUS — це лікарський стетоскоп XXI століття», — так визначив метод ультразвукової діагностики безпосередньо біля ліжка пацієнта професор анестезіології та медицини невідкладних станів Ром Стівенс (США) під час відкритої лекції у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова.
Зустріч зі студентами, викладачами, клініцистами ВНМУ відбулася з ініціативи ректорки університету, професорки Вікторії Петрушенко, яка висловила щиру подяку професору Стівенсу за системну співпрацю та передачу українським лікарям унікального клінічного досвіду.
Пані ректорка повідомила, що під час наступного візиту Стівенса, за вагомий внесок у розвиток медичної освіти та охорони здоров’я України, йому буде присвоєно звання Почесного професора ВНМУ.
Лекція, присвячена потенціалу та інтеграції POCUS (Point-of-Care Ultrasound) у клінічну практику, стала логічним продовженням серії освітніх заходів, які професор проводить для українських лікарів від початку повномасштабного вторгнення росії.
POCUS як медичний стандарт сучасної медицини
«Як лабораторія, як електрокардіографія, як стетоскоп — так і POCUS має бути у кожному відділенні, де лікують пацієнтів у тяжкому стані», — підкреслив Стівенс.
Особливо актуальним цей підхід є для лікарів інтенсивної терапії, анестезіологів, військових хірургів і медиків на етапах стабілізації.
Війна як каталізатор впровадження
Професор Стівенс, який понад 20 років працював у бойових умовах (Ірак, Афганістан, Східна Африка), поділився досвідом застосування POCUS на фронті:
«При розриві селезінки, пневмотораксі або тампонаді серця — час іде на хвилини. Саме ультразвук біля ліжка дозволяє швидко встановити діагноз та ухвалити життєво важливе рішення, не вдаючись до складних або інвазивних процедур».
Серед прикладів — численні кейси із військових госпіталів, де ультразвук за короткий час визначав джерело шоку: обструктивного, гіповолемічного, септичного, кардіогенного або анафілактичного. Для кожного з них — кардинально різні підходи до лікування. POCUS дозволяє не лише підозрювати, а й верифікувати стан пацієнта.
Аргументи на користь POCUS
Американський тренер докладно обґрунтував доцільність впровадження POCUS як невід’ємного інструменту щоденної клінічної практики в кожному закладі охорони здоров’я:
- Швидкість — до 5 хвилин на повноцінне обстеження за протоколом FAST;
- Неінвазивність — дозволяє уникнути пункцій і зайвих маніпуляцій;
- Точність — своєчасна візуалізація рідинних скупчень, колапсу легень, перевантаження серця;
- Універсальність — ультразвукове дослідження може застосовуватися для серця, легенів, черевної порожнини, вен;
- Освітня доступність — базовий курс може бути засвоєний лікарем за 2 дні.
Система навчання та рекомендації
На думку професора, навчання має базуватись на коротких інтенсивних курсах з наступним менторством у лікарнях. Основні етапи такі:
- Дводенний тренінг для анестезіологів, хірургів — охоплює серце, легені, FAST, венозний доступ;
- Менторська підтримка після повернення до місця роботи;
- Архівування відеопетель у хмарі для аналізу;
- Стандартизація — розробка національних протоколів навчання, сертифікації та клінічного впровадження;
- Обладнання — кожне відділення інтенсивної терапії повинне бути оснащене кардіальним датчиком.
Виклики впровадження POCUS в Україні
Ром Стівенс окреслив основні труднощі, з якими стикається українська медична спільнота на шляху застосування POCUS:
- Лише близько третини лікарів-анестезіологів застосовують ультразвук на постійній основі;
- Відсутність кардіодатчиків у багатьох клініках обмежує повноцінну діагностику;
- Недостатня кількість менторів ускладнює інтерпретацію результатів для молодих фахівців;
- Відсутність системного архівування обстежень ускладнює клінічний розбір та професійний розвиток;
- Навіть після проходження курсів, POCUS поки що не став звичним інструментом щоденної практики для більшості лікарів.
Потрібні кроки
На його думку, для досягнення мети необхідні як інституційні, так і державні зусилля. Зокрема:
- Підтримка з боку МОЗ має стати частиною державної політики розвитку інтенсивної медицини;
- Унормування стандартів із залученням фахових асоціацій та медичних університетів;
- Формування механізму закупівель кардіодатчиків у відділеннях інтенсивної терапії;
- Запровадження програм з підготовки інструкторів, які забезпечать якісне навчання на національному рівні.
700 навчених — більше 7000 необхідних
Сьогодні в Україні тренінгові курси за програмою POCUS пройшли близько 700 лікарів, переважно анестезіологів. Але для повноцінного функціонування системи потрібно понад 7000 фахівців — включаючи хірургів, ургентних терапевтів, лікарів первинної ланки.
Зазначимо, що ця поїздка професора Стівенса до Вінниці є вже третьою. Протягом п’яти днів він провів цикл тренінгів для 30 цивільних і військових лікарів — анестезіологів, хірургів, спеціалістів екстреної медицини. Усі учасники успішно склали фінальне тестування та отримають сертифікати про опанування базових POCUS-протоколів.
Медіацентр ВНМУ
